- виголос
- і виголошення, заст. возглас, возглас Молитовна формула, що завершує тиху молитву, яку на відміну від останньої священнослужитель промовляє голосно
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
виголос
Смотреть что такое "виголос" в других словарях:
виголос — у, ч., розм. 1) Те чи інше звучання голосу. 2) Вимова, акцент … Український тлумачний словник
виголос — іменник чоловічого роду розм … Орфографічний словник української мови
виголос мирний — Те саме, що мирствування … Словник церковно-обрядової термінології
літургійний виголос — див. виголос літургійний … Словник церковно-обрядової термінології
мирний виголос — див. виголос мирний … Словник церковно-обрядової термінології
мирствування — Літургійний виголос Мир усім , яким правлячий священнослужитель супроводжує благословіння вірних у деякі моменти богослужінь; мирний виголос, літургійний привіт … Словник церковно-обрядової термінології
акламація — Відповідь вірних на молитву чи виголос священнослужителя під час богослужіння: амінь , алилуя , Господи, помилуй , подай, Господи тощо … Словник церковно-обрядової термінології
анамнеза — і анамнезис Частина євхаристійного канону молитва, яка слідує безпосередньо за словами встановлення та яку завершує літургійний виголос Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все … Словник церковно-обрядової термінології
виголошення — див. виголос … Словник церковно-обрядової термінології
возглас — див. виголос … Словник церковно-обрядової термінології
